Оголошення Хмельницький

Ожина (або ожина сиза, Rubus caesius) — близька родичка малини, морошки, кістяниці та княженики: з погляду науки, всі види цих рослин належать до одного й того ж роду — Rubus. Ягоди ожини кислувато-солодкі, темного з сизим відтінком кольору. Її смак нам нагадує про ліс — навіть незважаючи на те, що російські садівники давним-давно вирощують ожину на своїх ділянках.

Ожина: опис продукту

Ожина (або ожина сиза , Rubus caesius) — близька родичка малини, морошки, костяники і княженики: з погляду науки, всі види цих рослин належать до одного й того самого роду — Rubus . Ягоди ожини кислувато-солодкі, темного з сизим відтінком кольору. Її смак нам нагадує про ліс — навіть незважаючи на те, що російські садівники давним-давно вирощують ожину на своїх ділянках.

Під час дослідження знайдених на території сучасної Данії решток «харольдської жінки», яка жила в залізному столітті і відмінно збереглася, було встановлено, що ожина була частиною її раціону.

Понад 370 сортів ожини росте в Північній півкулі від Балкан до Скандинавії, а також у Північній і Південній Америці, куди її насіння було завезено переселенцями зі Старого Світу. Багато століть жителі сіл використовували колючий чагарник ожини для створення живоплотів. Самі ягоди давно вже вирощують у садах по всьому світу в тих же регіонах, де росте дика ожина. У США ожину вирощують у промислових масштабах і експортують сотнями тонн.

Ягоди ожини — природний «аспірин», вони мають виражену жарознижувальну дію. Ожина містить велику кількість біофлавоноїдів, які діють як антиоксиданти. Ожина корисна за застуди, хвороб кишківника та травної системи.

Листя ожини заварюють як трав’яний чай. У листя, квітів і коріння цієї рослини є лікувальні властивості: вони мають в’яжучу, ранозагоювальну, кровоочисну дію (їх вживають у вигляді настоянок, відварів, а також у свіжому і сушеному вигляді).

Види та сорти ожини

Крім широко поширеної сизої ожини, в Росії ростуть ще кілька диких рослин роду Rubus, які також прийнято іменувати ожиною (за смаком і зовнішнім виглядом їхні ягоди дійсно схожі). Це ожина кавказька (Rubus caucasicus), ожина кривава (Rubus sanguineus), ожина довгоплідна (Rubus dolichocarpus). Особливий вид ожини — куманіка, вона ж ожина неська (Rubus nessensis): її темно-малинові або чорні ягоди набагато солодші за інші види ожини.

Як готувати ожину

Ягоди ожини зазвичай використовують для приготування десертів, соусів, джемів, киселів, компотів, мармеладу, сиропу, соку, цукатів. Крім того, з ожини виходить чудове желе, для якого потрібно зовсім небагато желатину: сік ягід, трохи проварений із цукром, відмінно застигає сам по собі.

Для приготування більшості ласощів з ожини ягоду ліпше протерти через дрібне сито, щоб позбутися кісточок, або ж, використовуючи дуже потужний блендер, подрібнити в однорідну масу, в якій кісточки вже не відчуватимуться. З такої змеленої блендером маси після додавання цукру та кукурудзяного крохмалю виходить дуже смачна начинка для пирогів — тільки бортики в них мають бути доволі високими, а саме тісто — цупким, щоб начинка не витікала й не пригорала під час випікання.

З ожини можна приготувати соус до м’ясних страв або додати ягоди до м’яса під час приготування рагу чи печені. Ожина дуже пасує до смажених качиних грудок або цілої запеченої птиці.

З цими ягодами вдало поєднуються такі спеції, як бодян, гвоздика, кориця та духмяний перець, а крім того, пряні овочі — цибуля-шалот, кримська цибуля, часник та свіжий імбир.

У багатьох балканських країнах із дикої ожини роблять чудове домашнє вино — напівсухе, з яскравим ягідним ароматом. На його основі виходять дуже смачні літні крюшони. Для цього у вино потрібно додати льоду, трохи (приблизно 15% від загального об’єму) газованої води, а також свіжих ягід і фруктів, нарізаних шматочками; кількість і співвідношення визначайте на власний смак. Ожиновий сік, вино і самі ягоди добре поєднуються з кавуном. У Франції вельми популярний ожиновий лікер, який, так само як чорносмородиновий, додають до білого вина або шампанського, щоб отримати коктейлі «Кір» або «Кір рояль». Цікаво, що ожиновий сік у поєднанні з кислотами стає червоним, а з лугами — синім.

Ягоди ожини можна засушити, при цьому вони не втратять своїх смакових якостей протягом тривалого часу. Листя ожини заварюють як трав’яний чай.

Сезон ожини

Імпортна ожина продається в московських супермаркетах майже весь рік. Цілий рік доступні засушені ягоди та листя. Збір свіжих ягід у середній смузі Росії — червень і липень.